Тантало-ніобати
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тантало-ніобати

Тантало-ніобати, група мінералів — природних комплексних з'єднань, в яких комплексообразователямі є Ta і Nb. Узагальнена формула A n B m X p , де А — катіони великого (Ca 2+ , Tr 3+ , U 4+ , Th 4+ , Na + , рідше Pb 2+ , Sb 3+ , Bi 3+ ) або середнього (Fe 2+ , Mn 2+ , Mg 2+ ) розміру, В — Nb 5+ , Ta 5+ , Ta, що заміщаються, 5+ , Sn 4 + , Fe 3+ ; X — O 2- , Oh - , F - . При близькій мірі ковалентності зв'язку між аніонами Х і катіонами груп А і В Т.-н. наближаються до складних оксидів. Клас Т.-н. охоплює більш. 100 мінеральних видів і їх різновидів. Головні мінерали: колумбіт, танталіт, лопаріт, пірохлор, іксиоліт (Nb, Ta, Sn, W, Sc) 3 O 6 , самарськит, евксеніт (Y, TR)(Nb, Ta, Ti) 2 O 6 , мікроліт Са 2 (Та, МЬ) 2 О 6 (F, ВІН) і ін. У основі структури Т.-н. лежать ніобієвий (тантало) -кислородниє октаедри (Nb, Ta) O 6 , зв'язані між собою катіонами групи А.

  Т.-н., U, що містять, Th і TR, метаміктни, сильно радіоактивні і містять змінну кількість води; звичайні поліморфні модифікації. Т.-н. утворюють дрібну вкрапленность, крупні виділення рідкі (кристали типові для лопаріта, пірохлора, колумбіт-танталіта). Забарвлення чорне темно-бура, буро-жовта; забарвлений в ясно-жовті тони симпсоніт, в рожевих — манганотанталіт. Зазвичай напівпрозорі або слабо просвічують, блиск — скляний, в метаміктних різниць — смолистий. Твердість за мінералогічною шкалою 4,5—8, частіше 5—6, в метаміктних Т.-н. вона знижена. Щільність 3500—9000 кг/м-коду 3 (залежить від вмісту Ta і Ti). Т.-н., Fe, що містять, Mn і TR, слабо магнітні.

  Т.-н. — акцесорні мінерали в гранітах, нефелінових сиенітах; утворюють підвищені концентрації в гранітних пегматітах, лужних пегматітах, редкометальних альбітізірованних гранітах, польовошпатових метасоматітах, карбонатитах, луяврітах і фойяїтах. Сировина для здобуття Ta, Nb, TR (див. Ніобієві руди, Танталові руди ) .

 

  Літ.: Геохімія, мінералогія і генетичні типи родовищ рідких елементів, т. 2, М., 1964, розділ 11.

  А. І. Гинзбург.