Тамга (тюрксько-монгольське), спочатку у монголів — особливий знак (клеймо, тавро), яким наголошувалося право власності на худобу; пізніше друк (також відтиск друку), документ плі грамота з ханським друком. Термін «Т.» набув поширення у всіх країнах, що піддалися монгольським завоюванням в 13 ст У Середній Азії, деяких країнах Закавказзі, на Ближньому і Середньому Сході Т. називають також введений монголами грошовий податок що стягувався з торгівлі, ремесла, різних промислів. У цій якості існував до 70-х рр. 16 ст (у Ірані скасований в 1565). У сучасній монгольській мові Т. — штемпель, штамп, туз в картах.
В Росії назва «Т.» уживалося в 13—15 вв.(століття) стосовно збору з торгівельних операцій. Місцеві торговці в своєму місті або зовсім не платили Т., або платили її в меншому розмірі, чим приїжджі. З середини 16 ст, у зв'язку з поступовим переведенням багатьох торгівельних мит на числення з ціни товарів (тобто в певному розмірі з рубля), з'являється нова назва збору — «рублеве мито».
