Тамаши (Tamási) Арон (20.9.1897, Фаркашлака, Трансільванія, — 26.5.1966, Будапешт), угорський письменник. Вчився в Коложварськом (Клужськом) університеті і Вищій торгівельній академії. Перша збірка розповідей — «Поривши душі» (1925). У збірках «Зірки Ердея», «Рання птиця» (обидва 1929), «Порочний світ» (1931) фантастика поєднується з реалістичним зображенням селянського життя. У романі «Титуловані» (1931) Т. викривав трансильванських буржуа і аристократів. У 30-і рр. релігійно-етичні шукання зумовили відхід Т. від критичного реалізму: трилогія «Абель» (1932—34), романи «Матяш, що ламає крижини» (1936) і «Виблискує зірка» (1937), драми «Птиця півча» (1934) і «Брехлива веселка» (1942). У автобіографічному романі «Колиска і сова» (1953), історичному романі «Дзеркало вітчизни» (1953, премія ним. Кошута, 1954) з епохи революції 1848—49, новелах збірки «Грозова ніч» (1966) Т. повернувся до реалізму. У розповідях збірки «Сером і мурашник» (1960) Т. звернувся до теми соціалістичного перетворення села.
Соч.: Válogatott művei, I—5 köt., Bdpst, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Грозова ніч, в збірці: Нові угорські розповіді. М., 1965; Сером і мурашник, в збірці: Сучасні угорські повісті [М., 1972].
Літ.: Iiliés Е., Krétarajzok, Bdpst, 1957; «Kortárs», 1966 № 8; József 1., Tamási Áron, Buk., [1969]; Taxner-tóth E., Tamási Á., Bdpst, 1973.
