Тальоні (Taglioni) Марія (23.4.1804, Стокгольм, — 22.4.1884, Марсель), італійська артистка балету. Одна з видних танцівниць балетного театру епохи романтизму. Вчилася у свого батька, відомого балетмейстера Ф. Тальоні. Дебютувала в 1822 у Відні. У 1827—35 виступала в Парижі, де виконання в 1832 партії Сильфа («Сильф» Шнейцгоффера, балетм. Ф. Тальоні) принесло їй усесвітню популярність. Творчість Т. надав великий вплив на розвиток балетного мистецтва. Її танець відрізнявся натхненністю, чистотою, особливою грацією і кантіленностью. Т. ввела (за сприяння батька, постановника майже всіх балетів, в яких виступала Т.) нові засоби образної виразності, у тому числі танець на пуантах . Легкий, повітряний костюм, створений для неї художником Е. Ламі, сприяв реформі балетного танцю. У 1837—42 щорік виступала в Петербурзі. Гастролювала в Лондоні, де Ж. Перро створив для Т. балети на музику Ч. Пуньі «Па-де-катр» (1845) і «Суд Паріса» (1846). У 1847 залишила сцену. Викладала танці дітям англійської аристократії. Її ученицею була відома балерина Е. Ліврі. Закінчила життя в бідності.
Літ.: Солов'їв Н. Ст, Марія Тальоні, 1804—1884, СП(Збори постанов) Би, 1912; Слонімський Ю., «Сильф». Балет, Л., 1927; Красовськая Ст, Російський балетний театр від виникнення до середини XIX століття, Л.— М., 1958; Levinson A., Marie Taglioni (1804-1884), P., 1929; Guest J., The romantic ballet in Paris, L., 1966.
