Талвір Олексій Пилипович [р. 8(21) .3.1909, с. Велике Батирево Чуваською АССР], чуваський радянський письменник. Член КПРС з 1941. Вчився в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1929— 1933). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1927. Основні теми Т. — індустріалізація Чувашії, духовне зростання людей праці: книги розповідей «Ентузіасти» (1948), «Мій завод» (1950), роман «Люди з Батиря-яла» (русявий. пер.(переведення) 1933), повість «Ти будеш інженером» (1952), роман «Фундамент» (1965; русявий.(російський) пер.(переведення) 1972). Повість «На Буїнськом тракті» (1954) присвячена життю дореволюційного чуваського села. Твори Т. перекладені мовами народів СРСР. У 1954—58 голова правління СП(Збори постанов) Чуваською АССР. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медалями.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Жива вітка. Повести і розповіді, М. 1962; Вутлан запалює вогні. Роман, М., 1967.
Літ.: Юрьев М., Письменники радянській Чувашії, Чебоксари, 1975.
