Таксиль Лео
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Таксиль Лео

Таксиль (Taxil) Лео [псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище — Габрієль Антуан Жоган-Пажес (Jogand-pagès)] (20.3.1854, Марсель, — 30.3.1907, З), французький журналіст. Отримав виховання у єзуїтів, але порвав з ними і в 1879—85 опублікував ряд антирелігійних сатиричних творів. У 1885 оголосив про своє розкаяння і повернення в лоно католицької церкви. За дорученням вищих церковних кругів виступив з критикою масонів, яких папа Лев XIII вважав найнебезпечнішими ворогами церкви; написав ряд книг, повних безглуздих вигадок про масони і їх зв'язки з дияволом. Але в 1897 несподівано для церкви Т. виступив з публічною заявою про те, що все написане їм про масони — містифікація, здійснена з декількома помічниками ради викриття обскурантизму церковників. Цей скандал наніс великий збиток авторитету папи і церкві; Т. був відлучний від церкви. Основні твори Т.: «Забавна Біблія» (1882, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961), «Забавне євангеліє, або Життя Ісуса» (1884, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), «Ськуфья і ськуфейникі» (1880, в русявий.(російський) скороченому переведенні — «Священний вертеп», 1965). У них висміюються релігійні учення, священні книги, непривабливе життя пап. Не дивлячись на відсутність в цих творах глибокої наукової критики релігії, вони зіграли важливу роль в боротьбі проти клерикалізму.

   М. М. Шейнман.