Такла-Макан, пустеля на З. Китаю, одна з найбільших піщаних пустель світу. Довжина із З. на Ст понад 1000 км., ширина до 400 км., площа пісків понад 300 тисяч км. 2 . Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Тарімськой западини, яка складена в основному алювіальними відкладеннями (р. Тарім і її припливів), що частково перевіюють. Поверхня рівнинна, поступово знижується до С. і Ст від 1200—1300 м-коду до 800—900 м. На З. над Т.-М. підносяться одиночні кряжі заввишки до 1664 м-код (р. Чонгтаг), складені піщаниками. На Ю.-З.(південний захід) переважають бархани, на З.-В.(північний схід) — піщані гряди складної конфігурації (у тому числі великі, такі, що протягуються інколи на 10—13 км., — так звані китові спини), піщані піраміди (висота 150—300 м-коду ) і ін. По околицях Т.-М. значні площі займають солончаки. Клімат помірно-теплий, різко контіненгальний, з нікчемною (менше 50 мм в рік) кількістю атмосферних опадів. Характерна висока запилена атмосфери. Річки, що стікають з Куньлуня, проникають в глиб Т.-М. на 100—200 км., поступово вичерпуючись в пісках; лише р. Хотан пересікає пустелю і влітку доносить свої води до р. Тарім, Т, що протікає по західній і північній околиці.-М. Глибина залягання підземних вод в пониженнях рельєфу (у межах древніх дельт і староречий) 3—5 м-код, вони зазвичай важкодоступні для рослин, тому велика частина території позбавлена рослинного покриву і лише в місцях з близьким заляганням грунтових вод є рідкі чагарники тамаріська, селітрянки, очерету. По околицях Т.-М. і долинам річок зустрічаються тополя туранга, лох, верблюжа колючка, однорічні солянки, саксаул. Тваринний світ бідний (рідкі стада антилоп, зайці, піщанки, тушканчики, полівки); у долинах річок — кабани. Постійного населення немає. Окремі оазиси по долинах річок, що стікають з Куньлуня. Поблизу південної околиці Т.-М. серед пісків — розвалини древніх поселень, приурочені до сухих долин.
Літ.: Синіцин Ст М., Центральна Азія, М., 1959; Куньлунь і Тарім. Нариси природних умов, М., 1961; Фізична географія Китаю, М., 1964; Мурзаєв Е. М., Природа Синьцзяна і формування пустель Центральної Азії, М., 1966; Петров М. П., Пустелі Центральної Азії, т. 2, Л., 1967.
