Тайовський Йосеф
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тайовський Йосеф

Тайовський, Грегор-Тайовськи (Gregor-tajovský) Йосеф (17.10.1874, Тайов, поблизу м. Банська-Бістріца, —  20.5.1940, Братислава), словацький письменник. Після закінчення вчительський інституту в Клашторе під Зневом (1893) працював вчителем. З 1897 вчився в Торгівельній академії, був чиновником. У 90-і рр. зближувався з «гласизмом» — ліберальним рухом словацької інтелігенції. Друкувався з 1896. Кращі твори Т., що знаменували новий етап в розвитку словацького реалізму, створені в період з кінця 90-х рр. до 1-ої світової війни 1914—18. У збірках «Розповіді» (1900), «Сумні ноти» (1907), «З-під коси» (1910) показаний драматизм повсякденного існування «маленької людини» на рубежі 19—20 вв.(століття) Т. далекий від традиційної ідеалізації селянства; його п'єси «Жіночий закон» (1900), «Гармидер» (1909) відображають типові колізії селянського життя. Учасник 1-ої світової війни, Т. здався в полон російським; співчував Жовтневій революції 1917 в Росії, але не зрозумів контрреволюційного характеру інтервенції (збірка «Розповіді про Росію», 1915, доповнене видання 1920). У 1919 повернувся на батьківщину. Опублікував збірку розповідей «Картинки нові і старі» (1928), драму «Смерть Дюрка Лангсфельда» (1923) і ін. твори, значно поступливі довоєнній творчості. У 30-і рр. зближувався з молодими письменниками-комуністами

  Соч.: Dielo, sv. 1—6. Brat., 1953—58; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Словацькі повісті і розповіді, М., 1953; у кн.: Словацькі розповіді, М., 1956.

  Літ.: Соловьева А. П., Йозеф Грегор-Тайовський, в кн.: Історія словацької літератури, М., 1970; J. G. Tajovský v kritike а spomienkách, Brat., 1956; Lesňá-ková S., Cesty до realismu. J. Gregor-tajovský а ruska literatúra, Brat., 1971.

  А. П. Соловьева.