Тазкире, антологія, одна з основних форм середньовічного літературознавства в персоязичной і тюркоязичних літературах. У Т. представлена лише поезія. Цитованим зразкам зазвичай передує коротка довідка про їх автора (як правило, малозмістовна і неточна, без дат). Розподіл всього матеріалу здійснюється по географічних і дінастійно-хронологічніх ознаках. Найраніше Т. — «Серцевина серцевина», складене Мохаммедом Ауфі Самарканді в 1220-х рр. в Північній Індії, містить унікальні зразки творчості авторів раннеклассичеського періоду. Перше Т., обмежене сучасним укладачеві матеріалом, — «Збори витончених» Алішера Навої на староузбекськом мові.
Літ.: Болдирев А. Н., Персидські переведення «Маджаліс-ан-нафаїс» Навої, «Уч. зап.(західний) БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», 1952 № 128, ст 3; Історія персидської і таджицької літератури, під ред. Я. Ріпки, М., 1970; Нагаві Аліреза, Тазкереневісийе фарсі дар Хендва Пакестан, Техран, 1343 ц.р. х. (1964); Голчин Маані Ахмад, Тарнхе тазкерехайе фарсі, т. 1—2, Техран, 1348—1351 ц.р. х. (1970—72).
