Тагиров Афзал Мухитдіновіч [25.10(6.11) .1890 — 1938], башкирський радянський письменник, державний і суспільний діяч. Член КПРС з 1913. Народився в селі Абдрахманово, нині Татарською АССР. Учасник 1-ої світової війни 1914—18 і Громадянської війни 1918—20. У 1927 закінчив курси при Комакадемії в Москві. Голова ЦВК(Центральний виконавський комітет) Башкирською АССР (1931—37), член Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР (1932—37). Літературну діяльність почав в 1907. Повість «Босяки» (1915—16), написана під впливом М. Горького, присвячена життю сезонних робітників. У драмах «Алатау» (1921—22, поставлена 1932—36), «В перехідний період» (1923), повістях «Перші дні» (1927, опублікована 1929), «Протоки могутньої річки» (1928) відбиті революційні події в Поволжье і Середній Азії, в повістях «Фабрика зерна» (1929, русявий.(російський) пер.(переведення) 1930), «Комсомол» (1928, опублікована 1929 русявий.(російський) пер.(переведення) 1931) — колективізація, в повести «Кров машин» (1932—33, русявий.(російський) пер.(переведення) 1935) — відкриття башкирської нафти. Т. — один з тих, що зачинають жанру романа в башкирській літературі. Трилогія «Солдати» (ч. 1—2, 1932—33, русявий.(російський) пер.(переведення) 1933), «Червоногвардійці» (1934—35, русявий.(російський) пер.(переведення) 1935) і «Червоноармійці» (1937, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961) показує прихід народних мас до революції і боротьбу за зміцнення Радянській владі. Твори Т. переведені на багато мов народів СРСР.
Соч.: Ћайланма есерзер, т. 1—3, Офо, 1958—59; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Червоногвардійці. Червоноармійці, Уфа, 1968.
Літ.: Бараг Л. і Гредель Ст, Афзал Тагиров, в кн.: Історія башкирської радянської літератури, ч. 1, Уфа, 1963.
