Тагер Павло Григорович [18.9(1.10) .1903, Москва, — 30.6.1971, там же], радянський винахідник в області звукового кіно, професор (1937), заслуженого на діяча науки і техніки РРФСР (1947). Закінчив МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1926) і Московський механічний інститут ним. М. В. Ломоносова (1929). У 1932—39 і 1947—69 працював у Всесоюзному науково-дослідному кинофотоїнстітуте, в 1939—47 в інституті автоматики і телемеханіки. У 1926—1929 створив оригінальну систему запису звуку з використанням Керр вічка (що отримала назву «тагефон»). За системою Т. був поставлений перший радянський звуковий художній фільм «Путівка в життя» (1931). Керував розробкою апаратури для запису телепередач на кіноплівку (1957). Автор ряду робіт в області відеомагнітного запису зображень (1957—60). Займався також питаннями стереофонії. Державна премія СРСР (1950). Нагороджений орденом Леніна і медалями.
Літ.: Голдовський Е. М., Нарис історії кінопроекційної техніки, М., 1969.
