Сіно-Леон (Saint-léon) Артюр [псевдонім; справжнє ім'я і прізвище — Шарль Віктор Артюр Мішель (Michel)] (17.9.1821, Париж, — 2.9.1870, там же), французький артист балету, скрипаль, композитор і лібреттист. Вчився танцю у батька — Л. Мішеля і Фр. Декомба, грі на скрипці — в Н. Паганіні. Дебютував як танцівник в Мюнхені (1835). Гастролював в Бельгії, Австрії, Італії, Англії. Віртуозно володів технікою танцю. У 1847 виступив в Парижі в «Гранд-опера» як хореограф і виконавець («Мармурова красуня» Пуньі). Періодично ставив там спектаклі до кінця життя. Останній і кращий балет — «Коппелія, або Дівчина з емалевими очима» Деліба (1870). У 1854—56 балетмейстер в Лісабоне; у 1859—69 був головним балетмейстером в Петербурзі і постійно працював в Москві. Обдарований музикант, знавець західно-європейського і слов'янського фольклору, майстер всіляких сценічних танців, З.-Л. розширив сферу віртуозного репертуару, але обіднив його вміст. Серед безлічі постановок З.-Л. найбільш відомі балети на музику Пуньі — «Маркітантка» (1848), «Скрипка диявола» (1849), «Метеора» (1861), «Сирота Теолінда» (1862); «Пакеретта» Бенуа (1851), «коник-горбоконик» Мінкуса (1864), «Струмок» Деліба (1866).
Соч.: La sténochorégraphie, оu l''art d''écrire promptement la danse..., P., 1852.
Літ.: Слонімський Ю., Майстри балету, Л., 1937; Красовськая Ст, Російський балетний театр другої половини XIX ст, Л. — М., 1963; Guest I., The ballet of the second empire, L., 1953—55.
