Сюпервьель (Supeгvielle) Жюль (16.1. 1884, Монтевідео, Уругвай, — 17.5.1960, Париж), французький письменник. Дитинство провів в Південній Америці. Здобув освіту в Сорбонне. Друкувався з 1900. Після збірок «Сумні гуморески» (1919) і «Дебаркадери» (1922) створив книгу «Тяжіння» (1925), високо оцінений Р. М. Рільке. Потім послідували збірки «Олорон-Сент-Марі» (1927), «Безневинний каторжник» (1930), «Невідомі друзі» (1934), «Оповідь про світ» (1938).
Творчість періоду 2-ої світової війни 1939—45 — «Вірші про нещасну Францію» (1941, 1942), збірка «1939—1945. Вірші» (1946), — не дивлячись на пронизливе його гіркоту і біль кінець кінцем оптимістично. У післявоєнні роки С. опублікував збірки: «Забудькувата пам'ять» (1949), «Народження» (1951), «Сходи» (1956), «Трагічне тіло» (1959).
В ранніх збірках С. велике місце займали: тема природи, романтика мандрів, образи, почерпнуті з древніх культур Південної Америки. Для зрілої творчості поета характерні настрої меланхолії, тривоги, інтерес до теми смерті, прагнення спертися на образи міфів і релігію католицизму. Опубліковані романи «Чоловік з пампасов» (1923), «Викрадач дітей» (1926) і його продовження «Залишився в живих» (1928), «Молода людина в неділю...» (1955); збірки розповідей «Дитя відкритого моря» (1931 і 1946), «Ноїв ковчег» (1938), у яких розвивав ті ж теми, що і в своїй поезії; комедії «Лісова красуня» (1932), «Болівар» (1936), «робінзон» (1949), «Шехерезада» (1949) і ін.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Я пишу твоє ім'я, Свобода... [М., 1968].
Літ.: Історія французької літератури, т. 4, М., 1963; Roy С., J. Supervielle [P., 1967] (літ.); Blair D. S., J. Supervielle. A modern fabulist, Oxf., 1960; Etiemble R., Supervielle, P., 1960; Vivier R., Lire Supervielle, P. [1972].
