Ськріпко Микола Семенович [р. 22.11 (5.12) .1902, с. Больдераа, нині в межі м. Риги], радянський воєначальник, маршал авіації.(1944). Член КПРС з 1927. Учасник Громадянської війни 1918—20 на Забайкальському і Амурському фронтах. Закінчив 1-у військову школу льотчиків ним. Мясникова (1927), Вищу льотно-тактичну школу (1938) і Вищі академічні курси при Вищій військовій академії ним. К. Е. Ворошилова (1950). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командир 3-го авіаційного корпусу, командувач ВПС(військово-повітряні сили) 5-ої армії, заступник командувача ВПС(військово-повітряні сили) Південно-західного фронту (1941—42); заступник командувача Авіацією далекої дії (березень 1942). Брав участь в бойових діях під Сталінградом, на Північному Кавказі, в Криму, під Курськом, в Білорусії, Прибалтиці, Східній Пруссії. Після війни 1-й заступник командувача Далекою авіацією (1946—49); командувач Транспортно-десантною авіацією (1950—55); командувач Військово-транспортною авіацією ВПС(військово-повітряні сили) (1955—69). З серпня 1969 військовий інспектор-радник групи Генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1961—66). Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 5 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій і 2-ій мірі, Кутузова 1-ої і 2-ої міри і медалями.
