Ськріб (Scribe) Огюстен Ежен (25.12. 1791, Париж, — 21.2.1861, там же), французький драматург, член Французької академії (1834). Автор багаточисельних (близько 150) п'єс, що склали основу комедійного репертуару французького театру 19 ст Водевілі і комедії і дотепні і глузливі, з майстерно побудованою інтригою і живим діалогом вихваляли життєвий здоровий глузд, практицизм і буржуазні чесноти. Вони мали успіх у буржуазного глядача зворушеного «... конторським героїзмом і поезією прилавка» і що взнавав «... себе і свої ідеали в ськрібовських героях...» (Герцен А. І., Собр. соч.(вигадування), т. 5, 1955, с. 34). Такі «Грошовий брак» (1827), «Мальвіна, або Брак по схильності» (1828), «Ланцюг» (1841) і ін. Не дивлячись на охоронні суспільні переконання С., його кращі п'єси володіли злободенністю і сатиричною гостротою («Товариство, або Сходи слави», 1837, і ін.). П'єси «Стакан води, або Следствія і причини» (1840), «Адрієнна Лекуврер» (1849) та інші мають умовно-історичний сюжет. Більшість п'єс написана С. в співавторстві (Ж. Делавінь, Е. Легуве, Е. Мазер і ін.). С. — автор лібретто обпер Дж. Мейєрбера, Д. Ф. Е. Обера, Ж. Гальові і ін., а також декількох прозаїчних творів. Російською мовою перекладено близько 130 п'єс С. і близько 20 оперних лібретто. У п'єсах С., відомі в Росії з 20-х рр. 19 ст, виступали видні росіяни і радянські актори.
Соч.: Ceuvres completes, t. [1—76], P., 1874—85; у русявий.(російський) пер.(переведення) — П'єси, М., 1960.
Літ.: Історія французької літератури, т. 2, М., 1956; Історія західноєвропейського театру, т. 3, М., 1963; Луначарський А. Ст, Ськріб і ськрібізм. Собр. соч.(вигадування), т. 6, М., 1965; Arvin N. С., Е. Scribe and the French theatre, 1815—1860, Camb., [1968]; З ardwell W. D., The dramaturgy of Е. Scribe, New Haven (Conn.) 1971 (Diss.).
