Ськафтимов Олександр Павлович [28.9(10.10). 1890, с. Столипіно Вольського повіту Саратовської губернії, — 26.1.1968, Саратов], радянський літературознавець, заслуженого на діяча науки РРФСР (1947). Закінчив Варшавський університет (1913). З 1923 професор Саратовського університету. Друкувався з 1916. У книзі «Поетика і генезис билин» (1924) вперше розглянута художня структура російських билин. Головна тема робіт С. про Ф. М. Достоєвськом, Л. Н. Толстом А. Н. Островськом, А. П. Чехові, Стендале — особиста творча правда і духовний, етичний ідеал кожного великого художника, відтворювані за допомогою цілісної інтерпретації художнього твору. Тут сміливо ставляться складні літературно-філософські проблеми: Толстой і Гегель, Чехов в спорі з Шопенгауером, авторська оцінка персонажа в Достоєвського і Чехова. У статтях 1946—48 «конструктивна своєрідність» чеховських п'єс пояснена принциповою новизною драматургічного конфлікту. Багато робіт С. присвячені життю і творчості Н. Р. Чернишевського. Нагороджений орденом Леніна.
Соч.: Статті про російську літературу, Саратов, 1958; Етичні шукання російських письменників. Статті і дослідження про російських класиків, М., 1972.
Літ.: Жук А., Покусаєв Е., Олександр Павлович Ськафтимов, «Питання літератури», 1970 № 9; Роднянськая І., «Етичні шукання...». [Рец.], «Новий світ», 1974 № 2; Список друкарських робіт А. П. Ськафтимова, «Уч. зап.(західний) Саратовського гос.(державний) університету», 1957, т. 56.
