Ськаполіт (від греч.(грецький) skapos — ствол, стрижень, стовп і lithos — камінь), група мінералів з класу силікатів, що представляють ізоморфні серії 3naaisi 3 O 8 . NACI — 3caal 2 Si 2 O 8 ×(Caco 3 , Cas0 4 ). Крайній натровий член серії називається маріалітом, крайній кальцієвий член —мейонітом; проміжні члени серії — діпір (20—50% мейонітового компонента), міццоніт (50—80%). Структура С. — каркас з четверних кільцеподібних груп алюмокремнекислородних тетраедрів; у порожнечах менших розмірів розташовуються іони Na + і Ca + , в крупніших порожнечах — аніони Cl - , Co 3 2- , So 4 2- . С. утворюють стовпчасті кристали системи тетрагона або суцільні зернисті агрегати. Твердість за мінералогічною шкалою 5—6; щільність 2500—2780 кг/м 3 . Колір — білий, жовтий, синій (главколіт), рожевий.
С. — поширений мінерал багатих кальцієм метаморфізованних порід (мраморов, гнейсов, гранулітов, зелених сланців), ськарнов, гидротермально змінених (за рахунок плагиоклазов) основних магматичних гірських порід. Крупні кристали С. зустрічаються в СРСР — в Прібайкалье (рр. Слюдянка і М. Швидка), у Ільменських горах на Уралі; за кордоном — у Фінляндії, Норвегії, Республіці Малаги, Канаді. Використовуються як камені виробів (главколіт). В процесі вивітрювання за рахунок С. утворюються каоліни .
