Ськабалановіч Микола Опанасович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ськабалановіч Микола Опанасович

Ськабалановіч Микола Опанасович (1848—10.11.1918), російський візантініст. Після захисту магістерської дисертації (1873) зайняв кафедру загальної цивільної історії в Петербурзькій духовній академії. У 1886—92 редактор «Церковного вісника». Його основне вигадування — «Візантійська держава і церква в XI в.» (1884), в якому С., окрім історії політичної боротьби у Візантії в 1025—81 (на основі всіляких грецьких, латинських і східних джерел), характеризує візантійську адміністрацію, суд, армію, провінційне управління, церкву. Це перша візантіноведчеськая робота з настільки широким обхватом досліджуваних проблем; хоча окремі сторони суспільного життя Візантії в ній розглядаються ізольовано, поза якою-небудь системою, ця книга, насичена конкретним фактичним матеріалом, не втратила значення і понині. С. услід за Ст Р. Васильєвським вважав найкращою для Візантії формою держави централізовану монархію, що спиралася на селянську общину; відповідно до цього він пояснював занепад Візантії в 11 ст відходом уряду від цих принципів; С. розкриває пороки придворного життя, бюрократичного управління, самокорисливість крупних землевласників — все те, що підготувало військові поразки імперії в 70-х рр. 11 ст

  А. П. Каждан.