Східна Румелія (болг. Ізточна Румелія), автономна область (головний м. Пловдів) у складі імперії Османа, створена на території Південної Болгарії за рішенням Берлінського конгресу 1878. Знаходилася під владою турецького султана, що призначав з відома великих держав генерал-губернатора строком на 5 років (до 1884 А. Богоріді, потім Р. Кристевіч). Внутрішній устрій Ст Р. визначався Органічним статутом, виробленим міжнародною комісією. В результаті національно-визвольного повстання 6 (18) вересня 1885 Ст Р. возз'єдналася з Болгарським князівством. На початку лютого 1886 Туреччина фактично визнала об'єднання Болгарії, призначивши болгарського князя генерал-губернатором Ст Р.
Літ.: Statut organique de la Roumélie Orientale, Péra, 1879; Маджаров' М., Ізточна Румелія, Софія, 1925.
