Схендел Артур ван
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Схендел Артур ван

Схендел (Schendel) Артур ван (5.3. 1874, Батавія, нині Джакарта, Індонезія, — 11.9.1946, Амстердам), нідерландський письменник. Був вчителем англійської мови. У романах «Закоханий бродяга» (1904), що «Заблукав бродяга» (1907), «Квіти любові» (1921), в новелі «Анджоліно і весна» (1923) С. малював романтичне середовище поза часом і простором. У романс «Кліпер “Іоганна Марія”» (1930, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) він звернувся до реальності. Поглиблення соціальних мотивів, прагнення дати правдиву картину життя буржуазних Нідерландів виразилися в романах «Чоловік з річки» (1933), «Голландська драма» (1935), «Світ — це свято танцю» (1938). Автор стилізованих під народних повестушки «Спогадів одного дурня» (1934) і романа «Менєєр Оберон і дружина» (1940), антифашистської поеми «Нідерланди» (1945). Кризисні настрої післявоєнних років позначилися в автобіографічній книзі тіні «Проходящие» (опублікована в 1948).

  Літ.: ''s-gravesande A. van, А. van Schendel, zijn leven en werk, Amst., 1949; Stuiveling G., A van Schendels drie gestalten, в його кн.: Steekproeven, Amst., 1950: Heerikhuizen Fr. W. van, Het werk van A. van Schendel, Amst., 1961.

  І. Ст Вольовіч.