Сухов Петро Федорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сухов Петро Федорович

Сухов Петро Федорович (1884 — 10.8.1918, село Тюнгур, нині Усть-Коксинського району Гірничо-алтайської АТ(автономна область)), учасник Жовтневої революції 1917 і Громадянської війни 1918—20 в Сибіру. Член Комуністичної партії з 1914. Народився в сім'ї службовця, був виключений з гімназії за політичну неблагонадійність, працював конторником на заводі. У 1914 покликаний в армію, в 1915 після поранення демобілізований. Працював таким, що служить на кам'яновугільних копальнях біля Челябінська, потім в Кузбасі (у Кольчугине, нині Ленінськ-коваль Кемеровської області). Після Жовтневої революції член і відповідальний секретар Кольчугинського ради робочих депутатів. З червня 1918 командир червоногвардійського загону шахтарів, який, ведучи бої з білогвардійцями, в червні — серпні 1918 зробив героїчний похід з Кольчугина через Барнаул, Алейськую, Славгород на Алтай. Під час походу С. був вибраний командуючим озброєними силами Алтайської губернії. Рухаючись через Каракол, Усть-Кан, Абай, Уймон і Катанду до Монголії, загін С. попав біля села Тюнгур в засідку; С. був захоплений білогвардійцями в полон і розстріляний.