Сухе-Батор Дамдіни [2.2. 1893, аймак Цецен-Хана (нині Сухе-Баторський аймак), — 22.2.1923, Урга (нині Улан-Батор)], монгольський політичний і державний діяч, засновник Монгольської народно-революційної партії (МНРП), вождь Монгольської народної революції 1921. З.-Б. народився в сім'ї бідного арата. У юності працював погоничем. У 1912 був покликаний в армію феодально-теократичної Монголії, командував ескадроном. Неодноразово брав участь в боях проти китайських мілітаристів і бандитських загонів японського агента Бабуджаба. За проявлену мужність прозвав «Батор», що означає багатир, герой. Це почесне прізвисько стало складовою частиною його імені. З 1919 працював складачем в Ургинськой друкарні. Тут він познайомився з російськими революціонерами і через них — з визвольними ідеями Ст І. Леніна. У 1919 створив нелегальний революційний кружок. У 1920 очолив революційну організацію, що утворилася в результаті злиття його кружка з аналогічним кружком Чойбалсана . Створенням цієї організації було закладено підставу Монгольської народної партії, що організаційно оформилася в березні 1921 (з 1925 стала називатися МНР(Монгольська Народна Республіка) П). Разом з Чойбалсаном і ін. розвернув серед аратів агітацію за створення загонів для боротьби з китайськими мілітаристами і російськими білогвардійцями що окупували в жовтні 1920 Монголію. Під керівництвом З.-Б. у березні 1921 відбувся 1-й з'їзд Монгольської народної партії, монгольський народ, що призвав, до повстання і що визначив завдання антиімперіалістичної і антифеодальної революції. З.-Б. був вибраний до складу ЦК Монгольської народної партії. З 13 березня 1921 він член Тимчасового народного уряду, військовий міністр і головнокомандуючий Народної армії. Під керівництвом З.-Б. молоді полиці Народної армії розгромили китайських мілітаристів 18 березня 1921 під Маймаченом (нині Алтан-Булак). Монгольська народна армія під командуванням З.-Б. і що прийшли на допомогу монгольському народові частини радянської Червоної Армії в травні — серпні 1921 розбили білогвардійські війська Унгерна. 6 липня 1921 була звільнена Урга (нині Улан-Батор). 10 липня Тимчасовий народний уряд був реорганізований в постійний Народний уряд; З.-Б. увійшов до його складу, зайнявши пост військового міністра.
За видатні заслуги в боротьбі проти білогвардійських банд — загального ворога радянського і монгольського народів — З.-Б. нагороджений радянським орденом Червоного Прапора. 5 листопада 1921 З.-Б. брав участь в підписанні в Москві Угоди про дружбу між РРФСР і Монголією і був прийнятий Леніном.
Літ.: Тудев Л., За Полярною зіркою. Повість про Сухе-Баторе, [пер, з монг], М., 1968: Бат-Очир Л., Дашжамц Д., Д. Сухбаатарин намтар Улан-Батор, 1967; Д. Сухбаатар барімт бічгийн туувер (1915— 1925), Улан-Батор, 1971.
