Суми, місто, центр Сумської області УРСР. Розташований на берегах р. Псел, її припливу р. Сумка і припливу останнього р. Стрільця. Ж.-д. ст. на лінії Харків — Ворожба. Аеропорт. 194 тис. жителів (1975; 64 тис. жителів в 1939; 98 тисяч в 1959; 159 тисяч в 1970).
Заснований в 1652. У 1658 — 1765 центр Сумського слобідського полку. Неодноразово піддавався набігам кримських татар. З 1765 центр Сумської провінції; з 1780 повіт місто Харківського наміснитцтва, з 1796 Слобідсько-українською, з 1835 Харківської губернії, крупний торгівельний центр.(центральний) У 1877 сполучений же. д.(залізниця) з Люботіним і Ворожбою. В кінці 19 — початку 20 вв.(століття) у місті почала розвиватися металообробна, машинобудівна, цукрорафінадна промисловість. У 1902 виникла соціал-демократична організація іськровського напряму. Радянська влада в С. встановлена в грудні 1917, остаточно затвердилася в листопаді 1919 після вигнання білогвардійських військ Деникіна. З 1939 С. — центр Сумської області З 10 жовтня 1941 по 2 вересня 1943 місто було окуповане німецько-фашистськими військами і частково зруйноване. Після війни відновлений.
Сучасний С. — значний промисловий центр УРСР. Провідні галузі промисловості: машинобудівна, харчова, легка. Найбільш крупні підприємства: машинобудівний завод ним. Фрунзе (устаткування для хімічної промисловості), насосний, електронних мікроскопів ним. 50-летия ВЛКСМ, важкого компресоробудування, чавуноливарний; заводи: цукрорафінадний, лікероводочний, молочний; м'ясокомбінат. Є: суконна, швацька, взуттєва фабрики; Сумське виробниче об'єднання «Химпром» (фосфатні добрива, сірчана кислота і ін.). Комбінат будівельної індустрії, виробництво меблів.
В С. — педагогічний інститут, філія Харківського політехнічного інституту, технікуми: машинобудівної, будівельної, цукрової промисловості, радянської торгівлі, кооперативний, з.-х.(сільськогосподарський); культосвітній, медичний, музичне училища. Музеї: художній, історіко-краєзнавчий. Музично-драматичний театр ним. М. С. Щепкина, філармонія.
