Суднові засоби зв'язку
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Суднові засоби зв'язку

Суднові засоби зв'язку, радіоелектронні, електричні, механічні і інші пристрої, що забезпечують двосторонній внутрішньосудновий зв'язок і зовнішній зв'язок (з береговими службами, судами, літаками і т. д.). До С. с. с. відносяться: радіостанції, радіотелефонні апарати, телетайпи, дротяні телефони, мегафони, прожектори, семафор прапор і т. п.

  Основні С. с. с. при плаванні у відкритому морі — радіостанції (головні, експлуатаційні, резервні). Головні радіостанції служать для передачі і прийому сигналів тривоги, лиха, аварії, навігаційних запобігань, гідрометеорологічних прогнозів, медичної інформації; експлуатаційні — для службових повідомлень і приватної кореспонденції; резервні (зазвичай автоматичні) — застосовуються під час лиха судна або в екстрених випадках, коли не можуть бути використані головні радіостанції. Радіотелефони і телетайпи забезпечують зв'язок при плаванні в прибережних морських водах, на озерах і річках. Візуальні С. с. с. використовуються в межах прямої видимості кореспондентів, а звукові С. с. с. — на малих відстанях (на рейді, в порту), якщо рівень шумів в точці прийому нижче порогу чутності сигналу. Комплектація С. с. с. регламентується Міжнародною конвенцією і правилами Регістра.

  Ст І. Кулаків.