Стрічкові глини , осідання озер, розташованих поблизу кінця материкового льодовика. Для Л. р. характерна тонка правильна шаруватість з літніх і зимових шарів, складених відповідно більшим (піщано-алевритовим) або дрібнішим (глинистим) матеріалом. Потужність пари шарів зазвичай менше 1 мм, але інколи досягає декілька див. В ділянках озер, прилеглих до льодовика, потужність шарів зазвичай більше, ніж на видаленні від нього. Усередині крупних шарів розрізняється мікрошаруватість, пов'язана із зміною погоди і інтенсивності танення льодовиків. Л. р. поширені в Білорусії, прибалтійських республіках і на С. Европейськой частини СРСР; за кордоном — в Скандинавії, на С. Польши і ГДР(Німецька Демократична Республіка). Підрахунок числа річних шарів в Л. р. використовується для геохронології льодовикового і післяльодовикового часу.
