Струмків Борис Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Струмків Борис Олександрович

Струмків Борис Олександрович [2(15) .6.1913, Троїцк, нині Челябінської області, — 24.10.1973, Магнітогорськ], російський радянський поет. Член КПРС з 1970. Друкувався з 1928. Після закінчення школи завербувався на Магнітострой, працював теслярем, бетонщиком, журналістом. У першою книгою віршів «Друга Батьківщина» (1933) оспівує героїку соціалістичної праці. В період 1937—57 створив поему «Невидимка» про народу, що бореться проти фашизму, цикл віршів про велику силі любові, про мужність робочої людини. У поемі «Любава» (1963) і збірці віршів «Червоне сонечко» (1960), удостоєних Державній премії РРФСР (1967), збірках «Лірика» (1958), «Вірші і поеми» (1963), «Магнітгора» (1964) знайшла своє продовження головна тема поезії Р. — формування передового робітника. Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 2 іншими орденами, а також медалями.

  Соч.: Вибране, Челябінськ, 1969; Вірші. Поеми Челябінськ, 1973.

  Літ.: Селівановський А., Борис Ручьев, в його кн.: Поезія і поети, М., 1933; Наровчатов С., Витоки мужності, «Новий світ», 1964 №3; Людей похилого віку Д., Борис Ручьев, М., 1969; Гальцева Л., Високе одкровення. Про творчість Бориса Ручьева, Челябінськ, 1973.

  Ст А. Калашников.