Стецкий Олексій Іванович (1896—1.8.1938), радянський партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1915. Народився в с. Боровщина Вяземського повіту Смоленської губернії в сім'ї чиновника. З 1915 вчився в політехнічному інституті Петрограду; входив в 1916 до складу Петербурзького комітету РСДРП від студентської більшовицької фракції. Був арештований, висланий до Пермі, потім вів роботу в Москві. Під час Лютневої революції 1917 агітатор Петербурзького комітету РСДРП (б), потім секретар завкому, член Виборгського райкому партії. Делегат 6-го з'їзду РСДРП (б). Учасник Жовтневого озброєного повстання в Петрограді і придушення контрреволюційного заколоту Керенського — Краснова. У 1918—20 на військово-політичній і штабній роботі в Червоній Армії. У 1921—1923 вчився в інституті червоної професури. З 1923 працював в органах ЦКК(Центральна контрольна комісія) — РКИ. У 1926—30 завідувач відділом друку і агітпропом Північно-західного бюро ЦК і Ленінградського губкома ВКП (б). У 1930—38 завідувач агітпропом ЦК ВКП (б). Делегат 14—17-го з'їздів партії; на 13—14-м-коді з'їздах обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія), на 15—17-м-коді — членом ЦК.
Літ.: Смолкина А., А. І. Стецкий (1896-1938), в кн.: Герої Жовтня, т. 2, Л., 1967.
