Стефаник Василь Семенович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стефаник Василь Семенович

Стефаник Василь Семенович (14.5.1871, с. Русов, нині Снятинського району івано-франківської області, — 7.12.1936, там же), український письменник і громадський діяч. Народився в селянській сім'ї. Вчився на медичному факультеті Краківського університету (1892—1900). Будучи студентом, брав участь в діяльності молодіжного суспільства «Академiчна громада» і польських соціал-демократичних кружків, виступав з публіцистичними статтями. У 1908—18 депутат австрійського парламенту. Підтримував зв'язок з літературними кругами Радянської України, де вийшло декілька видань його творів В 1928 уряд УРСР призначило С. пенсію.

  В 1897 в чернівецькій газеті «Праця» («Праця») з'явилася перша новела С. — «Виводили з села». Перша збірка новел — «Синя книжечка» (1899), де зображалося важке життя західно-українського села, приніс С. широке визнання. За ним послідували збірки «Кам'яний хрест» (1900) і «Дорога» (1901), в яких реалістично відбито життя і пробудження суспільної свідомості західно-українського селянства, класову боротьбу на селі; еміграція бідняцьких мас за океан показана як трагедія народу. У 1902—16 С. не виступав з новими творами В 1926 випустив збірку «Земля», в якому показана антинародна суть імперіалістичної війни, наростаючий протест народних мас в Польщі проти фашистської диктатури Пілсудського.

  С. — письменник-новатор. Він зумів додати малій епічній формі в українській літературі велику силу драматичного звучання. Його новели відрізняються пластичністю зображення характерів, глибиною проникнення в психологію селянства, напруженістю дії, багатством підтексту, ліризмом, граничним лаконізмом. Твори С. високо цінували І. Я. Франко, Леся Українка, М. Горький, А. Ст Луначарський. Новели С. перекладені на багато іноземні мови. У 1941 в будинку письменника в с. Русове відкритий літературно-меморіальний музей.

  Соч.: Повне зiбрання творiв, т. 1—3, До., 1949—54; Твори, До., 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), М., 1959; Вибране, М., 1971.

  Літ.: Костащук Ст, Володар дум селянських, Ужгород, 1968: Лесин Ст М., Василь Стефаник — майстер новелі, До., 1970; В. Стефаник в крітіцi та спогадах, До., 1970; Пархоменко М., Новела Василя Стефаника, в його кн.: Оновлення традицій, М., 1970; Кущ О. П., Василь Стефаник. Бiблюграфiчній покажчик, До., 1961.

  Н. І. Гріцюта.

Ст С. Стефаник.