Стереопроєктор (від стерео... і лат.(латинський) projicio — кидаю вперед), універсальний стереофотограмметрічеський прилад, призначений для складання топографічних карт по аерознімках, що мають кути нахилу до 3°. С. запропонований Г. В. Романовським в 1950 і має скорочену назву — СП(Збори постанов)Р (стереопроєктор Романовського). Принципова схема приладу показана на мал.(малюнок) Знімки 1 в С. завжди розташовуються горизонтально, незалежно від їх кутів нахилу. Вплив кутів нахилу враховується за допомогою коректувальних механізмів, які переміщають об'єктиви 3 на величини поправок. Зарубка здійснюється за допомогою важелів 4, які обертаються довкола центрів проекцій 5 і пов'язують знімки з коордінатометром. Коордінатометр представлений такими, що направляють X, Y, Z.
По каретці Z переміщається базисний пристрій, що містить що направляють і каретки базисних компонентів bx, by, Ьz, за допомогою яких встановлюється базис проектування. В процесі вимірів знімки переміщаються відносно нерухомих марок. У загальному випадку центри проекцій С. не збігаються з центрами проекції аерознімків. Це приводить до перетворення в'язки проектуючих променів, внаслідок чого вертикальний масштаб моделі не дорівнює горизонтальному. Невідповідність масштабів легко враховується в процесі роботи. Робота коректувального механізму полягає в наступному: при прямовисному положенні важеля центри двох карданових механізму (див. праву частину мал.(малюнок)) збігаються — поправка не вводиться; при похилому положенні важеля (ліва частина) і наявності кута нахилу знімка центри карданових не збігаються — вводиться поправка. Об'єктив перемістився на величину d.
