Степаніщев Михайло Тихонович [29.11(12.12) .1917, село Перше Колесово, нині Задонського району Липецької області, — 8.9.1946], радянський військовий льотчик, двічі Герою Радянського Союза (26.10.1944 і 29.6.1945), майор (1944). Член КПРС з 1944. Народився в селянській сім'ї. У Червоній Армії з 1937. Закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу (1938). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 льотчик, командир ланки і ескадрильї, штурман і заступник командира 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку на Південному, Сталінградському, Південно-західному, 4-м-код Українському і 3-м-код Білоруському фронтах. Зробив 234 успішних бойових вильоту. Після війни служив у ВПС(військово-повітряні сили). Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького 3-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, Александра Невського і медалями. Бюст С. встановлений в с. Хмелінец Задонського району Липецької області
