Степанов Володимир Євгенійович [р. 1(14) .12.1913, с. Щегловка, нині Донецької області], радянський фізик, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1968). Член КПРС з 1942. У 1928—31 працював слюсарем, вагранником в Донбасі. У 1937 закінчив МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). У 1937—41 працював в Ташкентській обсерваторії. У 1941—46 в Радянській Армії. У 1946—53 старший науковий співробітник, потім директор обсерваторії Львівського університету. У 1953—55 в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), в 1955—62 в Кримській астрофізичній обсерваторії. З 1962 заступник директора, з 1964 директор Сибірського інституту земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль (Іркутськ). З 1972 голова Президії Східно-сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР. Дав вирішення рівнянь перенесення в магнітному полі з врахуванням поглинання і розсіяння. Довів, що магнітне поле деяких сонячних плям має вихрову структуру, показав існування анізотропії електропровідності сонячної плазми і запропонував механізм нагріву речовини в обуреній хромосфері. Довів взаємозв'язану магнітних областей на поверхні Сонця. Створив спектрограф з подвійним віддзеркаленням, а також магнітограф для одночасної реєстрації трьох компонент поля. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання). Нагороджений 5 орденами, а також медалями.
Соч.: Сонячний магнітограф і реєстратор променевих швидкостей (спільно з Д. А. Кузнецовим і Г. Ст Кукліним), в кн.: Результати спостережень і досліджень в період МГСС, ст 1, М., 1966.
