Степаков Володимир Ілліч [р. 31.5(13.6) .1912, Калуга], радянський партійний діяч, дипломат, доктор історичних наук (1968). Член КПРС з 1937. Народився в сім'ї службовця. У 1927—32 працював в Калузі, Архангельської області слюсарем і лісорубом. Закінчив в Тулі Вищу комуністичну з.-х.(сільськогосподарський) школу (1935), Московський державний педагогічний інститут ним. В. І. Леніна (1952), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1957). У 1935—37 в Радянській Армії. У 1937—40 в апараті Наркомату важкої промисловості, Наркомату шляхів сполучення. У 1941—44 начальник цеху заводу. У 1944—52 на партійній роботі в Москві. У 1957—61 завідувач відділом, секретар, 2-й секретар МГК КПРС. У 1961—64 в апараті ЦК КПРС. У 1964—65 головний редактор газети «Вісті». У 1965—70 завідувач відділом ЦК КПРС. З лютого 1971 надзвичайний і повноважний посол СРСР в СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія). У 1961—66 член Центральної ревізійної комісії КПРС, з 1966 член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями. С. — автор робіт по марксистсько-ленінській освіті («Партійній пропаганді — наукові основи», 1967, і ін.), керівник авторського колективу книги «Основи політичних знань» (1966).
