Стеллінга повстання [Stellinga, від древньо-саксонського stel — древній і ling (множина linga) — син, нащадок], повстання саксонських селян 841—843. Основну масу повсталих складали вільні сакси (фрілінги), що закріпачуються прийшлими франкськимі феодалами і місцевою саксонською знаттю (еделінгамі), а також напіввільне сільське населення (літ, лацци). Повсталі («діти древнього закону», як називали їх середньовічні хроністи) виступали під гаслом повернення до старих (дофеодальним) порядків, проти закріпачення; вони «вигнали з країни майже всіх своїх панів і стали жити по старизні, кожен по своєму закону». Повстання було пригнічене Людовиком Німецьким в союзі з саксонською знаттю.
Літ.: Неусихин А. І., Виникнення залежного селянства як класу ранньофеодального суспільства в Західній Європі VI—VIII вв.(століття), М., 1956, гл.(глав) 4.
