Стеблін-Каменський Михайло Іванович [р. 29.8(11.9) .1903, Петербург], радянський філолог-ськандінавіст, доктор філологічних наук (1948). Закінчив БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) (1939). Засновник (1958) кафедри скандінавської філології БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова), професор (з 1950). Основні праці по мовознавству присвячені діахронічеськой фонології, історичній і теоретичній граматиці скандінавських мов, проблемам загального мовознавства: «Древнєїсландський мова» (1955), «Граматика норвезької мови» (1957), «Нариси по діахронічеськой фонології скандінавських мов» (1966), «Спірне в мовознавстві» (1974). Дослідження З.-К. по древньо-ісландській літературі розкривають суть середньовічної свідомості: «Ісландська література» (1947), «Світ саги» (1971) і ін. Підготував до друку древньо-ісландські пам'ятники: «Ісландські саги» (1956) «Старша Едда» (1963), «Молодша Едда» (1970), «Ісландські саги» (1973). Почесний доктор Стокгольмського (1969) і Рейк'явіка (1971) університетів.
Соч.: Історія скандінавських мов, М. — Л., 1953: Культура Ісландії, Л., 1967.
Літ.: Ліхачев Д., Сага про Ісландію. «Новий світ», 1967 № 12; Берковський Н., Світ саги, «Питання літератури», 1971 № 8; Скандінавська збірка, т. 18, Тал., 1973 (номер присвячений М. І. Стеблін-Каменському).
