Стволопроходчеський комплекс, сукупність машин і механізмів, призначених для виконання основних технологічних операцій при проходці вертикальних стволів буропідривним способом. У СРСР поширення набули С. до. типа КС-2У (мал. 1). У стволах діаметром до 7 м-коди застосовуються вантажні машини одних грейферів КС-2У/40 з грейфером ємкістю 0,65 м 3 або КС-1М з грейфером ємкістю 1,0—1,25 м 3 в стволах великих діаметрів застосовуються машини двохгрейферів з грейферами ємкістю 0,65—1 м 3 . В С. до. входить бурильна установка типа БУКС, що підвішується замість грейфера на тельфер породонавантажувальної машини, якою здійснюється групове буріння шпурів, саморозвантажні бадді для видачі зануреної породи на поверхню і металева пересувна опалубка. При найбільш поширеній поєднаній технологічній схемі проходки стволів опалубка встановлюється на забої. Средньотехнічні швидкості проходки за цією схемою складають 100—120 м-код в місяць.
Для швидкісного проходження стволів в стійких породах застосовується С. до. типа КС-1М/6,2 (мал. 2), розрахований на паралельно-одночасне виробництво робіт по виїмці породи і зведення крепі. При використанні цього комплексу досягнуті швидкості проходки ствола 401,3 м-кодів/мес.
