Станюковіч Костянтин Михайлович [18(30) .3.1843, Севастополь, — 7(20) .5.1903, Неаполь], російський письменник. З потомственої морської сім'ї, син адмірала. Вчився в Морському кадетському корпусі в Петербурзі (1857—60); у 1860 зробив плавання, описане в першій книзі нарисів «З кругосвітнього плавання» (1867).
В 1864 вийшов у відставку в чині лейтенанта і виїхав вчителювати в глухе село Володимирської губернію (1865—66). З 1872 співробітничав в журналі «Справа» (у 1881—84 член його редколегії, потім видавець). У 1884 за зв'язок з революційними народниками-емігрантами був арештований і після річного висновку висланий на 3 роки до Томська. Автор романів «Без результату» (1873), «Наші вдачі» (1879), «В каламутній воді» (1878—79), «Два брати» (1880), «Вир» (1881), «Перші кроки» (1891), «Відверті» (1893—94), «Жерці» (1897), «Байдужі» (1899) і ін., присвячених діяльності демократичної інтелігенції і критиці інститутів буржуазно-поміщицького суспільства. Великою популярністю користувалися і користуються повести і розповіді С. з морського побуту (1886—1903), в яких виявилися найбільш сильні межі його дарування — реалізм, демократизм, проповідь цивільної і особистої мужності і душевної стійкості. Морські розповіді С. в 1901 були удостоєні Пушкінської премії; вони переведені на багато іноземних мов і мови народів СРСР.
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), 2 видавництва, т. 1—12, СП(Збори постанов) Би. 1906—07; Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. Л. Собольова], т. 1—6, М., 1958—59; Морські розповіді, кн. 1—7, М. — Л., 1940—44.
Літ.: Лозовик Р., До. М. Станюковіч. Крітіко-біографічній нарис, Сімферополь, 1953; Вільчинський Ст П., До. М. Станюковіч. Життя і творчість, М. — Л., 1963.
