Станси (франц. stance, від італ.(італійський) stanza, буквально — приміщення, кімната, зупинка), 1) у літературі епохи Відродження (особливо італійською) те ж, що і строфи . 2) У 18—19 вв.(століття) терміном «З.» у європейській поезії (Байрон) позначали невеликий ліричний вірш переважно медитативного характеру, що складається із строф, змістовно і композиційно замкнутих: кожна строфа містила закінчену думку, містила в собі синтаксичний період, закінчуючись крапкою, рими не повторювалися. У російській поезії форма «З.» — вірш, написаний відособленими четверостішиямі зазвичай ямбу 4-стопи з ріфмовкой авав, — частіше зустрічалася в 1-ій половині 19 ст (А. С. Пушкин «В надії слави і добра»). З 2-ої половини 19 ст термін «З.» вийшов з вживання.
