Сталевий міст, міст із сталевою пролітною будовою. С. м. під автомобільну дорогу споруджують переважно при великих прольотах (більше 100—200 м-код ), під залізницю — починаючи з прольотів 40—50 м-коду . Основні статичні схеми С. м.: балочна (найбільш поширена), арочна і висяча (вантовая). С. м. можуть мати як сталеву, так і залізобетонну плиту проїжджій частині; у останньому випадку її включають в спільну роботу із сталевою пролітною будовою (мости такого типа називаються сталежелезобетоннимі). Опори С. м. зазвичай роблять масивними, найчастіше з бетону або залізобетону. У особливо високих мостах і шляхопроводах надземні (або надводні) частини опор інколи роблять сталевими.
В практиці будівництва С. м. використовують в основному стандартні елементи з будівельної сталі, що випускаються металургійною промисловістю: листи, куточки, двутаври, швелери і ін., а також високоміцний дріт, троси і канати. Найбільш відповідальні споруди виконують із сталей підвищеної міцності (з легуючими добавками). Конструкції С. м. зазвичай виготовляють на спеціалізованих заводах (у вигляді окремих збірних елементів і вузлів, які збираються на місці будівництва). Істотні переваги С. м. перед мостами з ін. матеріалів — легкість конструкції індустріальность виготовлення і монтажу — зумовили їх широке поширення: більшість сучасних крупних мостів, побудованих в багатьох країнах, виконана із сталі (мал.). Конструкції С. м. мають бути надійно захищені від корозії; з цією метою застосовують їх багатошарове забарвлення (періодично оновлювану) або спеціальні захисні покриття.
