Стабілотрон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стабілотрон

Стабілотрон, стабілізований по частоті, перебудовуваний (механічно) СВЧ(надвисокі частоти) генератор, що складається з платінотрона і ланцюги зворотному зв'язку (мал.). Зворотний зв'язок реалізується завдяки частковому віддзеркаленню енергії СВЧ(надвисокі частоти) коливань, що збуджуються в платінотроне, від дільника потужності (з одного боку) і віддзеркаленню її від об'ємного резонатора (з іншого боку). Віддзеркалення від резонатора відбувається лише на його резонансній частоті, енергія коливань всіх ін. частот потрапляє в поглинач. Частоту резонатора можна змінювати переміщенням його поршня. Підстроюванням фазовращателя досягається максимум вихідної потужності на кожній частоті.

  В порівнянні з магнетроном у С. на порядок менше відходи частоти, викликані змінами величини корисного навантаження, анодного струму платінотрона і температури довкілля. С. використовують в тих же областях вживання, що і магнетрон, але порівняно рідко (із-за незручностей перебудови частоти двома регулюючими органами).

  М. Ф. Воськобойник.

Схема стабілотрона: 1 — платінотрон; 2 — напрям, в якому платінотрон підсилює коливання; 3 — регульований фазовращатель; 4 — поглинач; 5 — стабілізуючий високодобротний об'ємний резонатор; 6 — поршень резонатора; 7 — дільник потужності; 8 — напрями потоків СВЧ(надвисокі частоти) енергії.