Срібний Іосиф Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Срібний Іосиф Олександрович

Срібний Іосиф Олександрович [р. 12(25) .4.1907, Городня, нині Чернігівською обл.], радянський живописець, народний художник РРФСР (1965), член-кореспондент АХ(Академія витівок) СРСР (1947). Член КПРС з 1943. Вчився в ленінградському Вхутєїн(Вищий державний художньо-технічний інститут) е — інституті пролетарського образотворчого мистецтва (1927—31) в Ст Е. Савінського, А. А. Рилова, М. П. Бобишова. Голова правління Ленінградського відділення Союзу сов.(радянський) художників (1948—52 і 1954—58). Викладає в інституті живопис, скульптури і архітектуру ним. И. Е. Репіна в Ленінграді (1948—51 і з 1954; професор з 1949). Працює переважно в історико-революційному і портретному жанрах; користуючись простими композиційними прийомами, С. створює піднесені і в той же час життєво-конкретні образи сов.(радянський) людей — трудівників і воїнів [«Партізани-лесгафтовци» (1942), «Концерт Ленінградській філармонії» (1957) — обидві в Російському музеї в Ленінграді; портрет Д. Шостаковіча (воскова темпера, 1964, Третьяковськая галерея; див.(дивися) ілл. )].

  Літ.: Кагановіч А., І. Срібний, М., 1955.

І. А. Срібний. Портрет Д. Д. Шостаковича. 1964. Третьяковськая галерея. Москва.

І. А. Срібний. «Ф. Д. Безуглов — плавильник заводу “Червоний виборжец”». 1960. Російський музей. Ленінград.