Спрямованість акустичних випромінювачів і приймачів
Спрямованість акустичних випромінювачів і приймачів, здатність випромінювати (приймати) звукові хвилі в одних напрямах більшою мірою, чим в інших. При випромінюванні спрямованість визначається інтерференцією когерентних звукових коливань, що приходять в деяку точку середовища від окремих малих в порівнянні з довжиною хвилі в середовищі ділянок випромінювача. У режимі прийому спрямованість викликається інтерференцією тиску на поверхні приймача.
Н. а. і. і п. зазвичай описують: характеристикою спрямованості — відношенням звукового тиску в даному напрямі до його значення у напрямі максимального випромінювання, представленому у функції напряму, і коефіцієнт концентрації, або коефіцієнт направленої дії До , тобто відношенням інтенсивності, що створюється даним випромінювачем у напрямі максимального випромінювання, до інтенсивності ненапрямленого випромінювача тієї ж потужності на тій же відстані. Характеристику спрямованості в перетині деякою плоскістю, що проходить через напрям максимального випромінювання, представляють зазвичай в полярній (див. мал. ) системі координат.