Спандарян Сурен Спандаровіч [3(15) .12.1882, Тбілісі, — 11(24.9.1916, Красноярськ], діяч революційного руху в Росії, вірменський літературний критик, публіцист. Член РСДРП з 1901, більшовик. Народився в сім'ї юриста. Вчився в Московському університеті, вів пропаганду серед робітників. Учасник Революції 1905—07 в Москві і на Кавказі, член Кавказького союзного комітету РСДРП. З 1907 член Бакинського комітету РСДРП, з 1910 вів роботу до Тбілісі. У 1911—12 член Рос. організаційній комісії із скликання 6-ої (Празькою) всеросійської конференції РСДРП; делегат конференції, вибраний членом ЦК і Російського бюро ЦК РСДРП. У 1906—12 співробітничав в газеті «Кайц» («Іскра»), «Нір Хоськ» («Нове слово»), «Гудок», «Бакинський пролетар», «Бакинський робітник», «Зірка», «Соціал-демократ» і ін. У березні 1912 арештований, засуджений до довічного заслання до Сибіру, де продовжував революційну діяльність.
С. — автор літературно-критичних статей і робіт по естетиці, про творчість М. Горького, А. Акопяна і ін. Відстоював ленінський принцип партійності і народності літератури, критикував теорію «мистецтва для мистецтва», виступав проти занепадницької реакційної літератури. С. високо оцінював спадок Ст Р. Белінського, А. І. Герцена, Н. Р. Чернишевського, Л. Н. Толстого (ст. «Вшановування або реклама?», 1911), А. П. Чехова, Т. Р. Шевченка, А. Ширванзаде (статті «Російський index», «Тіфліс, 13 січня», обидві — 1910; «З вірменської преси», 1911, і ін.). Діяльність С. зіграла велику роль в розвитку вірменської марксистської естетичної думки.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Статті, листи, документи, М., 1958.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 474): Арутюнов Р., Тер-Мкртічян Л., Життя і діяльність С. Спандаряна, М., 1958.
