Сонячне кільце, прилад для визначення поправки годинника із спостережень Сонця по методу відповідних висот. Є металевим кільцем, яке підвішується у вертикальному положенні на вістря, що забезпечує незмінне положення кільця відносно вертикалі (див. мал.(малюнок)). На відстані біля 45° від вістря в ободі кільця є невеликий отвір, а на протилежній внутрішній поверхні кільця наклеєна шкала з довільними (зазвичай міліметровими) діленнями. Обернувши кільце так, щоб його плоскість проходила через Сонце, помічають по годиннику, що перевіряється, не пізніше ніж за 2 ч до полудня, момент проходження світлого кружка, що утворюється сонячними променями, через деяке ділення шкали. Спостереження повторюють пополудні і відзначають другий момент проходження кружка через те ж ділення шкали. Напівсума цих моментів з точністю до півхвилини дає свідчення годинника в достеменний полудень. Додаючи рівняння часу, отримують свідчення годинника в середній сонячний полудень; враховуючи потім географічну довготу місця спостереження і номер часового поясу, обчислюють поясний час, а потім і поправку годинника. С. до. як прилад для наближеного виміру зенітної відстані Сонця було описано ще в 16 ст, а для визначення часу по відповідних висотах Сонця застосовано С. П. Глазенапом (спочатку у формі трикутника) в 1873.
Літ.: Глазенап С. П., Друзям і любителям астрономії, 3 видавництва, М. — Л., 1936.
