Сонгаї, Сонгай, Імперія Гао, середньовічна держава в Західній Африці. Етнічне ядро його складала народність сонгаї . Час створення не встановлений; відомо, що столицею С. в кінці 9 ст (за деякими даними, в 11 ст) став р. Гао. До 15—16 вв.(століття) С. — найзначніша держава Західної Африки; воно займало території від верхів'їв р. Сенегал на З. до плато Лепеха на Ст, від порогів в р. Буса на Ю. до Центральної Сахари на С. (охоплюючи частини території Сенегалу, Малі, Нігера, Нігерії і деяких ін. сучасних держав). Найбільший розквіт С. доводиться на правління Сонні Алі (1464—92) і Мамаду Type (1493—1528). У С. значного розвитку досягли феодальні стосунки; основу господарства складали землеробські поселення залежних людей; форми залежності були близькі до крепостнічеським. Значну частину доходів доставляла торгівля золотом, слоновою кістю, а також рабами. Такі міста, як Гао, Томбукту, Дженне, були крупними торгівельно-ремісничими і культурними центрами С. В 1591 піддалося навалі військ марокканського султана Ахмеда аль-Мансура (правив в 1578—1603) і на початку 17 ст припинило існування.
Літ.: Ольдерогге Д., Західний Судан в Xv—xixвв., М. — Л., 1960; Куббель Л. Е., Сонгайськая держава, М., 1974 (літ.): Mauny R., Tableau géographique de I ''quest Africain au moyen age, Dakar, 1961: Sarr М., Les Songhay, «Etudes Maliennes. Revue périodique de I''lnstitut des Sciences Humaines», Bamako, 1970 № 4.
