Сомів Осипнув (Іосиф) Іванович [1(13) .6.1815, с. Відрада Клінського повіту Московської губернії, — 26.4(8.5) .1876, Петербург], російський математик і механік, академік Петербурзької АН(Академія наук) (1862). У 1835 закінчив Московський університет. Професор Петербурзького університету (з 1847); викладав також в інституті корпусу інженерів шляхів сполучення (1848—69) і в інституті корпусу гірських інженерів (1849—62). Основні роботи відносяться до теоретичній механіці і математичному аналізу. Для творчості С. характерне вживання результатів, отриманих в аналітичній механіці, до питань геометрії; він ввів поняття про прискорення вищих порядків і застосував їх до вивчення ряду геометричних властивостей кривих і поверхонь. Автор досліджень по теорії еліптичних функцій і її додаткам до механіки; йому удалося довести до кінця рішення задачі про обертання твердого тіла довкола нерухомої крапки у випадках Ейлера — Пуансо і Лагранжа — Пуассона. Важливі також праці С. по питаннях малих коливань системи довкола положення стійкої рівноваги. Автор оригінального курсу «Раціональна механіка» (ч. 1 — 2, 1872—77), який в 1878 був переведений на нім.(німецький) мова. Демідовськая премія (1838, 1847, 1851).
Літ.: Золотарев Е. І., Про вчені праці академіка О. І. Сомова, «Записки імп.(імператор) АН(Академія наук)», 1878, т. 31, с. 248—66 (літ.); Геронімус Я. Л., Нариси про роботи корифеїв російської механіки, М., 1952 (літ.).
