Соколів Володимир Миколайович (р. 18.4.1928, р. Ліхославль області Калінінськой), російський радянський поет. Закінчив Літературний інститут ним. М. Горького (1952). Друкується з 1948. У книзі віршів «Ранок в дорозі» (1953), «Трава під снігом» (1958), «На сонячній стороні» (1961), звернених до днів дитинства, минулої війни, відбився процес духовного змужніння поета. До середини 60-х рр. поезія С. набуває виразного ліріко-філософського характеру: збірки «Різні роки» (1966), «Сніг у вересні» (1968), «Друга молодість» (1971) і ін. В центрі уваги поета — складні рухи душі, часто пов'язані з пам'яттю про минуле, з мотивами любові, природи; у основі його поетики — тонкі зв'язки і співвідношення слів, відтінки їх значень. Нагороджений болгарським орденом Кирила і Мефодія.
Соч.: Вірші. [Предісл. О. Міхайлова], М., 1970.
Літ.: Гейдеко Ст, Дорога до собі, «Зірка», 1966 № 11; Айхенвальд Ю., Враження і слово, «Новий світ», 1969 № 5; Кожінов Ст, «Вірші мають бути, як відкрите вікно!». Нотатки про поезію Вл. Соколова, «Наш сучасник», 1974 № 1.
