Соколів Іван Михайлович [р. 5(18) .6.1900, село Петроково, нині Ржевського району області Калінінськой], радянський воєначальник, генерал-полковник авіації (1944). Член КПРС з 1925. З 1918 в Червоній Армії. Учасник Громадянської війни 1918—20 — помічник командира і командир окремого ескадрона. Закінчив військову школу льотчиків і летнабов (1930), курси удосконалення начскладу при Академії повітряного флоту ним. Н. Е. Жуковського (1936) і Вищу військову академію ним. К. Е. Ворошилова (1949). Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40 — начальник штабу авіабрігади. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 — начальник штабу авіадивізії, начальник штабу, потім командуючий ВПС(військово-повітряні сили) Карельського фронту (1941—42), командувач 7-ою повітряною армією на Карельському фронті (листопад 1942 — червень 1945) і 9-ою повітряною армією на 1-м-коді Далекосхідному фронті (1945). Після війни на викладацькій роботі і на штабних посадах в Головному штабі ВПС(військово-повітряні сили). З 1959 в запасі. Нагороджений орденом Леніна, 5 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденом Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами і медалями.
