Соколовський Василь Данилович [9(21) .7.1897, Козли Белостокського повіту Гродненської губернії, — 10.5.1968, Москва], радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союза (1946), Герою Радянського Союза (29.4.1945). Член КПРС з 1931. Народився в сім'ї селянина-бідняка. З 1918 в Червоній Армії, брав участь в Громадянській війні в посадах командира роти, полку, бригади, начальника штабу стрілецької дивізії. Закінчив Військову академію РККА (1921). З 1921 — у Середній Азії, був помічником начальника оперативного управління фронту Туркестану, начальником штабу і командиром дивізії, командувачем групою військ Ферганської і Самаркандської області. Активно брав участь в боротьбі з басмацтвом. Після Громадянської війни начальник штабу стрілецької дивізії і корпусу (1922—30), командир дивізії (1930—34), заступник начальника штабу Пріволжського і начальник штабу Уральського і Московського військових округів (1935—41). З лютого 1941 заступник начальника Генштабу. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 начальник штабу Західного фронту (липень 1941 — січень 1942 і травень 1942 — лютий 1943); начальник штабу Західного напряму (1942); командувач військами Західного фронту (1943—44); начальник штабу 1-го Українського фронту (квітень 1944 — квітень 1945); 1-й заступник командувача військами 1-го Білорус. фронту (квітень — травень 1945). Після війни заступник, а з березня 1946 Головнокомандуючий Групою радянських військ в Германії і Главноначальствующий радянської військової адміністрації в Германії; одночасно був членом Контрольної Ради від СРСР по управлінню Німеччиною (березень 1946 — березень 1949). З березня 1949 1-й заступник військового міністра СРСР. З червня 1952 начальник Генерального штабу — 1-й заступник міністра оборони СРСР. У 1960—68 генеральний інспектор Групи генерала-інспекторів міністерства оборони. Член ЦК КПРС (1952—1961), кандидат в члени ЦК КПРС з 1961. Депутат Верховної Ради СРСР 2—7-го скликань. Автор і керівник розробки ряду військово-теоретичних і військово-історичних праць: «Військова стратегія» (1962), «Розгром німецько-фашистських військ під Москвою» (1964) і ін. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни. Ім'я С. привласнено Новочеркасському вищому військовому командному училищу зв'язку. Нагороджений 8 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 3 орденами Червоного Прапора, 3 орденами Суворова 1-ій мірі, 3 орденами Кутузова 1-ої міри, почесною зброєю — шашкою із золотим зображенням Державного герба СРСР, і медалями, а також 12 орденами і багатьма медалями іноземних держав.
