Смоліч Юрій Корнійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Смоліч Юрій Корнійович

Смоліч Юрій Корнійович [р. 25.6 (8.7) .1900, м. Умань], український радянський письменник, Герою Соціалістичного Труда (1970). Член КПРС з 1951. Вчився в Київському комерційному інституті (1918). Друкується з 1917. Роман «Останній Ейджевуд» (1926), збірка «Прекрасні катастрофи» (1935), роман-памфлет «Сорок вісім годин» (1933) відрізняються гострою антікапіталістічеськой спрямованістю; С. виступив в них як один з творців пригодницького і науково-фантастичного жанру в українській радянській літературі. У сатиричних книгах «Півтори люди» (1927), «Фальшива Мельпомена» (1928), «По той бік серця» (1930) роздяглися українські буржуазні націоналісти і їх зарубіжні заступники. У довоєнні роки опублікував також автобіографічну трилогію «Наші таємниці» (1936), «Дитинство» (1937), «Вісімнадцятирічні» (1938).

  Боротьба радянського народу з німецько-фашистськими загарбниками розкривається в романах «Вони не прошлі» (1946), «Ми разом були в бою» (1948), в декількох збірках статей і розповідей. Тема праці народу в післявоєнні роки займає провідне місце в книгах «Після війни» (1947), «День починається рано» (1950), «Про хороший в людях» (спільно с М. Рильським, 1965).

  Романи «Рассвет над морем» (1953), «Світ хатинам, війна палацам» (1958), «Реве і стогне Дніпро широке» (1960) відтворюють на широкому історичному фоні боротьбу українського народу за затвердження Радянської влади. С. належать також мемуари «Розповідь про неспокій...» (книги 1—3, 1968—72) і ряд літературно-публіцистичних творів. Книги С. перекладені мовами народів СРСР і іноземними мовами. На 24-м-коді з'їзді КП України вибраний кандидатом в члени ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань; голова правління СП(Збори постанов) УРСР (1971—73). Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Збipka . творiв, т. 1—4, Хар., 1930; Твори, т. 1—6. [Вступ. ст. Е. Старінкевіч], До., 1958—59; Твори, т. 1—6. [Вступ. ст. До. Волинського], До., 1971—73; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, До., 1951; Вибране, т. 1—2, М., 1960; Автобіографія, в кн.: Радянські письменники. Автооїографії, т. 2, М., 1959; Розповідь про неспокій, М., 1971; Реве і стогне Дніпро широке, М., 1975.

  Літ.: Пискунів Ст, Юрій Смоліч, М., 1961; Шаховський С., Юрiй Смоліч. Повicть про романicта, До., 1970; Пільненький С., Kpiзь десятілiття, До., 1973.

  Ш. Я. Вядро.