Слухові апарати, звукоусилівающие прилади, вживані при стійкому пониженні слуху або глухоті . Перші С. а. були чисто акустичними, наприклад т.з. слухові ріжки, звужений кінець яких вставляли в зовнішній слуховий прохід. У сучасній практиці С. а. — електроакустичні пристрої, що складаються з мікрофону, підсилювача-перетворювача і телефону. Звукові коливання поступають в мікрофон, де їх енергія перетвориться в електричну. Посилена електронними лампами або транзисторами, вона поступає в телефон, де електрична енергія знов трансформується в звукові коливання, що сприймаються вухом. Залежно від характеру порушення слуху в С. а. застосовують телефони повітря (передає посилений звуковий сигнал в зовнішній слуховий прохід) і кісткового (забезпечує передачу звуку у внутрішнє вухо) звукопроведенія. Повітряний телефон вставляється в вухо, кістковий —пріжімаєтся до сосковидного відростка. Випускають малогабаритні С. а. з мініатюрним телефоном, який стримується в юшці за допомогою індивідуального вкладиша; моделі С. а. виготовляють також у вигляді окулярів, шпильок для волосся, кишенькового С. а. і т. п. Вони призначаються лікаркою і підбираються в слухопротезних лабораторіях строго індивідуально після ретельного дослідження слуху.
